Законність та правопорядок
Оновлено 03.12.2004, 15:03
1. Поняття та принципи законності.
2. Поняття правопорядку.
3. Гарантії законності.
1. Поняття та принципи законності.
Законність — це режим (стан) відповідності суспільних відносин законам і підзаконним нормативно-правовим актам держави, який утворюється в результаті неухильного дотримання їхніх вимог всіма суб'єктами права.
Принципи законності, тобто ті головні засади, на яких базується законність у сучасній державі:
єдність, тобто однаковість розуміння і застосування законів та підзаконних нормативно-правових актів на всій території їхньої дії та щодо одноіменних суб'єктів;
верховенство закону, тобто регулювання всіх найважливіших аспектів суспільного та державного життя законами та відповідність всіх підзаконних нормативно-правових актів Конституції та законам;
контроль за законністю, тобто наявність дійового механізму недопущення та усунення будь-яких порушень законності з боку будь-яких суб'єктів права;
неминучість відповідальності за порушення вимог закону, тобто кожен випадок порушення закону з боку будь-якого суб'єкта права повинен тягнути за собою відповідне реагування з боку держави, відповідних органів.
2. Поняття правопорядку.
Наслідком законності є встановлення у суспільному житті правопорядку. Правопорядок — це стан впорядкованості, організованості суспільних відносин, який складається за умов законності.
Показником стану правопорядку є дотримання і виконання правових норм, правильне їхнє застосування. Тобто, правопорядок можна розглядати, як суму, яка складається з правомірної поведінки кожного окремого суб'єкта правовідносин. І чим менше у суспільстві допускається випадків неправомірної поведінки, тобто вчиняється правопорушень, тим міцнішим є правопорядок.
3. Гарантії законності.
Гарантії законності — це система засобів, за допомогою яких у суспільному житті впроваджується, охороняється, і в разі порушення, відновлюється законність.
Гарантії законності поділяються на загальносоціальні, тобто такі, що залежать від стану суспільства в цілому чи в окремих його аспектах, вони бувають економічні, політичні, ідеологічні; та спеціальносоціальні, або юридичні.
Юридичні гарантії законності — це передбачені законом спеціальні засоби впровадження, охорони та відновлення законності.
Види юридичних гарантій законності:
1) За найближчими цілями:
превентивні, або попереджувальні, тобто такі, що спрямовані на запобігання правопорушенням;
відновлюючі, тобто такі, що спрямовані на усунення чи відшкодування негативних наслідків правопорушень;
каральні, або штрафні, які спрямовані на реалізацію юридичної відповідальності правопорушників.
2) За суб'єктами застосування гарантій:
парламентські;
президентські;
судові, прокурорські та ін.
3) За характером юридичної діяльності:
правотворчі;
правороз'яснювальні;
правозастосувальні;
правореалізаційні.
4) За формою зовнішнього виразу (об'єктивації):
документальні, які поділяються на нормативно-документальні (гарантії законності, передбачені нормативно-правовими чи правороз'яснювальними актами загального характеру)
індивідуально-документальні (правозастосувальні акти, покликані забезпечувати, охороняти чи відновлювати законність).
5) Діяльнісні, які поділяються на діяльність певних суб'єктів щодо:
застосування юридичних норм;
реалізації юридичних норм.
|